Стресостійкість і професійне вигорання педагогів
Ініціативний учитель утратив інтерес до роботи, «вигорів». Як йому допомогти?
Постійне спілкування і соціальна відповідальність за дітей, надмірна зайнятість, неналежна зарплатня, робота з великим потоком інформації додають стресу навіть досвідченим педагогам і призводять до професійного вигорання.
Запобігти можна, якщо:
- виявити проблему вчасно
- розвивати стійкість педагога до стресу.
Ознаки професійного вигорання
Синдром емоційного вигорання належить до феноменів особистісної деформації. Це негативна реакція працівника на стреси, зумовлені професійною діяльністю, що містять психологічні, психофізіологічні та поведінкові компоненти.
Представники професій, чия діяльність пов’язана з інтенсивним спілкуванням, рано чи пізно починають відчувати такі симптоми:
- втома
- занижена самооцінка
- скарги на здоров’я
- втрата почуття гумору
- утрата сил.
Стадії та ознаки професійного вигорання
|
попередження |
|
|
|
відчуження |
|
|
|
виснаження |
|
|
|
розчарування та відчай |
|
– відчуття порожнечі, безпомічності та беззмістовності не тільки роботи, а й життя в цілому – своєрідне оціпеніння, імпульсивність та хаотичність рухів – абсентний вираз обличчя й очей Хто досяг цієї стадії, має лише два виходи:
|
Профілактика професійного вигорання
Одна з характеристик особистості, що дає змогу протистояти професійному вигоранню, — це стресостійкість. Люди, стійкі до стресу, вміють без негативних наслідків для себе, для близьких, учнів та колег переживати стресові ситуації.
Та навіть якщо ви вже занадто гостро реагуєте на неприємності, стресостійкість можна натренувати.
Як тренувати стресостійкість
Пам’ятаєте соціальну рекламу від ЮНІСЕФ «Прості речі рятують життя»?
Отож, щоб виховати в собі стресостійкість, дотримуйтеся звичайних правил:
- заощаджуйте свої енергетичні резерви — організм «подякує» за моральний і фізичний відпочинок
- учіться контролювати емоції — сприймайте зовнішні подразники як ПОГОДУ (ви ж не нарікаєте на погоду?)
- йдучи додому, залишайте думки про роботу на завтра
- влаштовуйте собі вихідні, вільні від конспектування та шкільних звітів
- робіть перерви під час роботи
- дотримуйтеся помірності в усьому — у радощах і в смутку
- змінюйте атмосферу (якщо з приємною користю, то займіться неформальною освітою)
- знайдіть справу до душі (танці, мовні курси, туристичні походи, випікання).
Але
Якщо відчуваєте, що впоратися самостійно важко — зверніться до психолога.
Керівництво навчального закладу також може допомагати педагогам почуватися комфортно.
