24 лютого — 365 днів нашої Незламності
24 лютого — 365 днів нашої Незламності
Україна понад вісім років доводить світові неможливе, протистоїть в рази сильнішому ворогові, втрачає найкращих доньок і синів, але — не здається.
Кожного дня, кожен українець, зі зброєю в руках, з олівцем, киркою чи лопатою, за кермом, біля доменної печі чи в окопі, в офісі чи у заводському цеху, в операційній чи класній кімнаті, та навіть за екраном власного комп’ютера — наближає Нашу Перемогу!
Нас захищає найсильніша армія світу, нам допомагають — найнадійніші партнери, нас об’єднує — непохитна віра у Нашу Перемогу!
Народ України пережив десятки масованих ракетних ударів, втрати на фронті та в тилу, біль Маріуполя, Бучі, Дніпра та Краматорська, радість деокупації Київщині, Херсонщини, Харківщини та Лиманщини, а зараз — продовжує щодня наближати Нашу Перемогу!
Україна — б’ється!
Україна — Переможе!
Україна була! Україна є! Україна буде!
Коли у нас закінчиться війна –
Я зможу святкувати Перемогу.
А поки-що, солона йде сльоза
З очей моїх і ллється на дорогу.
Нехай тоді оркестри грають Гімн,
А голуби злітають в чисте небо,
І мир несуть у синню голубінь,
Стяг майорить, звучить пташиний щебет.
Коли у нас закінчиться війна,
Я перед Богом впаду на коліна,
І за синів молитимусь – сповна
Пізнало горя їхнє покоління.
І сині айстри розцвітуть
На полі битви під Херсоном.
Червоні маки проростуть
Під Києвом над збитим дроном.
Коли закінчиться… Коли…
Усі говорять, що нескоро,
Але готую я столи
І промовляю – скоро, скоро.
Мине цей лютий і розтане лід.
Проснеться сонце й радісно засяє.
Буде роса виблискувать з ягід.
Прилине пташка й радо заспіває.
Зійде зоря солодкої весни.
Повіє вітер перемін і миру.
Залишиться лиш попіл від війни
І чорнота поляже у могилу.
Мине цей лютий, що триває рік.
Піде собі, нас лишить біля річки.
І буде капать із берези сік.
І будуть червоніть в кущах порічки.
Настане літо. Дай же, Боже, дай
Тарілку вишень в благодатну пору,
А ще на рушникові коровай,
А ще зерна пшенички у комору.
За все подякуєм, поклонимось Тобі.
Поставим свічку за своїх героїв.
Даруй нам ранки світло-голубі
І хай цей лютий лишиться без зброї.
